WIKI

МОЗАЇКА


Цей метод є ускладненим різновидом методу «кожен навчає кожного», сполученого з роботою в малих групах. Мозаїка дозволяє учасникам отримати велику кількість інформації протягом короткого часу і може певною мірою замінити необхідність читання лекцій. Крім того, даний метод може служити способом вирішення складної проблеми, що вимагає певних знань. Цей прийом найкраще використовувати, коли вже освоєні робота в малих групах і метод «кожен навчає кожного» [96].
 
ІСТОРІЯ
 
Метод мозаїки вперше був застосований Еліотом Аронсоном і його колегами в Техасі і Каліфорнії у 1978 році. [97].
 
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДУ
 
Основний принцип цього методу "вчимося - навчаючи". Ця вправа може замінити пояснення нового матеріалу.
Метод заохочує учасників допомагати один одному в отриманні потрібної інформації.
Учасники самі беруть участь у процесі викладання [98,99]
Ведучий спонукає учасників до спільної роботи з оволодіння матеріалом, який буде перевірятися на наступному практичному занятті [100].
 
ПЕРЕВАГИ
 
·         Учасники працюють разом і краще засвоюють весь матеріал за короткий час.
·         Ця вправа може замінити пояснення нового матеріалу.
·         Метод заохочує учасників допомагати один одному в отриманні потрібної інформації.
·         Учасники самі беруть участь у процесі викладання.
 
НЕДОЛІКИ
 
·         Потрібно не одне дослідження, щоб визначити, в якому відсотку випадків, в якому обсязі і в якого роду групах будуть працювати стратегії співробітництва.
·         Необхідно знати, як ведучим краще всього вводити нові методики - за умови, що вони взагалі будуть їх вводити. [97].
 
ОРГАНІЗАЦІЯ
 
Інвентар:
- Необхідна інформація для кожної групи (підручники, газети, журнали, додаткова література)
- Таблички різного кольору з іменами (або цифрами)
I. Ведучий формує "основні" групи учасників, що складаються з різних експертів. "Основні" групи отримують завдання.
II. Експерти з однієї теми збираються разом, обмінюються інформацією, отримують і обговорюють інформацію (проблему).
III. "Експерти" повертаються в "основні" групи, виконують завдання і доповідають результати класу. Ведучий перевіряє рівень освоєння матеріалу учнями і підводить підсумки заняття.
Порядок проведення
Попередньо:
1. Визначте, на які завдання (етапи) розкладається проблема, яку належить вирішити з учасниками. Наприклад, при ухваленні рішення про кримінальну відповідальність треба встановити об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону злочину. Отже, можна організувати роботу чотирьох експертних груп. Можна створити ще дві групи, наприклад, для встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих обставин. Другий приклад: ви ставите завдання освоїти новий матеріал, пов'язаний з формами держав. Всього визначено три форми держав, у кожній формі - ще три види. Таким чином, можливо організувати три або дев'ять експертних груп.
2. Підготуйте необхідну інформацію для кожної експертної групи. Інформація може бути взята з підручника, газет, журналів, додаткової літератури. Бажано підготувати матеріали так, щоб учасники змогли ними легко скористатися (вказати конкретні сторінки підручника, зробити копії статей з газет, журналів, книг).
3. Підготуйте таблички різного кольору з іменами (або цифрами) для розподілу учасників по групах. Кожен учасник входитиме у дві групи - "основну" групу і групу "експертів". "Основні" групи можна позначити номерами, наприклад від 1 до 5. Кожна група складатиметься, наприклад, з 5 учасників, які будуть експертами з певної теми. Експертів кожної теми можна позначити кольорами - червоним, синім, жовтим, білим, зеленим. Таким чином, у кожній основній групі будуть присутні експерти різних кольорів (за різними темами). Для виконання завдання експерти з однієї теми (що мають табличку одного кольору) будуть збиратися в "експертну" групу. Таким чином, утворюються червона експертна група, синя, жовта і так далі. Відповідно, в кожну "експертну" групу буде входити по одному представнику з кожної "основної" групи. Потім експерти знову повернуться в "основну" групу, щоб завершити виконання завдання.
При проведенні:
1. Опишіть проблему, яку необхідно обговорити, чи задачу, яку потрібно вирішити.
2. Поясніть правила проведення заняття:
·    учасники діляться на групи, які називаються "основними" і мають номери, наприклад від 1 до 5;
·    "Основні" групи повинні вирішити поставлене завдання (задачі групам можна давати різні);
·    кожен член "основної" групи є експертом з певної теми і позначений певним кольором;
·    після того як члени "основної" групи познайомилися один з одним і з завданням (а іноді потрібно провести коротке обговорення), члени групи, тобто експерти, розходяться по "експертним" групам, в кожній з яких збираються експерти з однієї теми (з одним кольором) і обговорюють цю тему (або якусь сторону проблеми, наприклад, форму правління держави або політичний режим); група експертів вирішує, чому кожен з експертів навчить свою "головну" групу;
·    потім експерти повертаються в свої "основні" групи і доповідають про виконану роботу (якщо розглядається досить складна проблема, можна проробити кілька раундів роботи "основних" і "експертних" груп).
3. Розділіть учасників на "основні" групи (як правило, від 3 до 5 учасників).
4. Усередині груп визначте експертів - роздайте різнокольорові картки. Можна позначити такими ж картками місця збору "експертних" груп.
5. Повідомте час для роботи "основних" і "експертних" груп. В учнів має бути достатньо часу, щоб стати "експертними" свого матеріалу: для цього може знадобитися цілий урок або пів уроку, якщо матеріали складні або об'ємні. Для роботи в "основних" групах також може знадобитися багато часу.
6. Всередині майбутніх "експертних" груп можна розподілити ролі.
7. Повторіть завдання. Дайте команду до початку роботи.
8. У ході роботи стежте за часом і приходьте на допомогу групам.
9. Після закінчення роботи дайте слово представникам "основних" груп для презентації групового рішення проблеми (результатів виконання завдання).
10. Підведіть підсумки. Запитаєте, який був внесок різних експертів у спільне рішення? У чому була різниця в роботі "основних" і "експертних" груп?
Можливо на наступному занятті провести інтерактивну вправу, засновану на отриманих знаннях [101].
 
РЕЗУЛЬТАТ
 
·         Відносини між учасниками стали більш дружніми;
·         Значно знизився рівень ворожості;
·         Підвищилася самооцінка;
·         Інтерес до занять зріс.
 
ВИСНОВКИ
 
Таким чином, можна зробити два головних висновки. По - перше, хоча знайомство і контакт зазвичай сприяють появі почуття симпатії, має місце щось протилежне, якщо контакт пов'язаний з неприємними переживаннями. Отже, якщо учасники, що належать до різних расових груп, кинуті в невичерпний потік суворої конкуренції, ворожість повинна посилюватися, і вона дійсно посилюється. По - друге, дані про те, що орієнтоване на команду навчання є протиотрутою від ворожості, говорять про досить сильний вплив співпраці на процес встановлення дружніх відносин [97].
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1.         Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе активизации, интенсификации и эффективного управления УВП. М., 2005
2.         Чалдини Р. Психология влияния.  СПб.: Питер, 2001. 288 с.