WIKI

МОЗКОВИЙ ШТУРМ


Мозковий штурм – чудовий спосіб стимулювати творче мислення при вирішенні проблеми. Мета мозкового штурму - отримати безліч нових ідей і сформувати на їх основі теми для подальшого аналізу [17].
 
ІСТОРІЯ
 
Метод мозкового штурму з'явився в Сполучених Штатах Америки наприкінці 30-х років. У цей час співвласник великої рекламної фірми Алекс Ф. Осборн почав практикувати серед своїх співробітників новий підхід до пошуку ідей. Основна ідея – відокремити генерацію ідеї від її критики, а точніше відокремити мрійника від критики. Метод остаточно оформився і став відомий широкому колу фахівців з виходом книги А. Осборна "Керована уява: принципи і процедури творчого мислення" в 1953 році [22].
 
ОСОБЛИВОСТІ
 
Особливістю мозкового штурму є творче, дивергентне мислення, що дозволяє породжувати велику кількість різних ідей і варіантів вирішення різних практичних, в тому числі і управлінських проблем. Мозковий штурм розвиває командну взаємодію, активізує колективну роботу, яка з одного боку дозволяє створювати різноманітність точок зору, а з іншого - підвищує групову згуртованість.
Суть цього методу полягає в генерації великої кількості ідей з подальшою їх обробкою, щоб в кінцевому підсумку отримати кращу ідею або рішення [19].
Обирають групу кваліфікованих учасників, оцінки і висновки робляться в ході засідання. Всі учасники діляться на дві групи: перша генерує ідеї (виставляє оцінки), а друга - їх аналізує. При цьому забороняється критикувати ту чи іншу ідею. Ідея, з якою погодиться більшість учасників, і вважають правильною [20].
Види технологій мозкового штурму і його модифікації:
1. Зворотний мозковий штурм
Його переважно застосовувати при створенні нового поліпшеного зразка, нової послуги або розробки нової ідеї, коли вирішуються дві творчі завдання:
·    виявлення максимального числа недоліків  в існуючих виробах, послугах, ідеях;
·    максимальне усунення цих недоліків.
 Мета методу зворотного мозкового штурму полягає в складанні найбільш повного списку недоліків розглянутого об'єкта чи ідеї, на які обрушується нічим не обмежена критика.
В результаті зворотного мозкового штурму складається максимально повний список недоліків, дефектів і потенційних проблем у розглянутого об'єкта, прогнозуються недоліки і труднощі експлуатації на 10-20 років вперед, щоб отриманий список недоліків забезпечив найбільш тривалу конкурентоспроможність об'єктів.
2. Тіньовий мозковий штурм
Далеко не кожна людина може займатися творчою діяльністю в присутності і активному втручанні сторонніх осіб. У зв'язку з цим при проведенні мозкового штурму на діловій нараді буває доцільно для частини генераторів ідей забезпечити умови одночасної присутності та відсутності. Дозволити ці протиріччя можливо за допомогою тіньового мозкового штурму.
Сеанс проводиться двома підгрупами генераторів ідей. Одна з них - власне генератори - називають ідеї вголос при дотриманні умов критики. Інша підгрупа - тіньова - стежить за ходом роботи генераторів, але не приймає в обговоренні безпосереднью участь. Кожен її учасник записує свої ідеї, що виникають під впливом обговорення, проведеного активною підгрупою.
Перелік висунутих генераторами ідей і списки рішень, запропонованих усіма учасниками тіньової підгрупи, передаються після завершення сеансу в групу експертів, у завдання яких входить не тільки оцінка ідей, але і їх розвиток, комбінування. Тобто творчий процес у цій групі переходить у нову фазу.
3. Комбінований мозковий штурм
Вищеописані методи прямого (або тіньового) і зворотного мозкового штурму можуть бути спільно використані в різних комбінаціях.
Подвійний прямий мозковий штурм полягає в тому, що після проведення прямого мозкового штурму робиться перерва протягом 2-3 днів, після чого він повторюється ще раз. Під час перерви у фахівців включається в роботу потужний апарат вирішення творчих завдань - підсвідомість людини, що синтезує несподівані фундаментальні ідеї.
Зворотно - прямий мозковий штурм, як правило, використовується для прогнозу розвитку мозкового штурму. Спочатку за допомогою зворотного мозкового штурму виявляють всі недоліки і слабкі, погано опрацьовані, або недостатньо обгрунтовані з боку існуючого об'єкта, ідеї і виділяють серед них головні. Потім проводять зворотний мозковий штурм з метою усунення виявлених головних недоліків і розробляють проект принципово нового рішення. З метою збільшення часу для прогнозування цей цикл варто повторити.
4. Брейнрайтінг
Ця методика заснована на техніці мозкової атаки, але учасники групи висловлюють свої пропозиції не вголос, а в письмовій формі. Вони пишуть свої ідеї на листках паперу і потім обмінюються ними один з одним. Ідея сусіда стає стимулом для нової ідеї, яка вноситься в отриманий листок. Група обмінюється листками протягом 15 хвилин.
5. Індивідуальний мозковий штурм
Даний метод, по суті, не відрізняється від методу колективного мозкового штурму і проводиться за тими ж правилами. Єдина відмінність - сеанс проводиться одним учасником. Він сам генерує ідеї, сам їх реєструє, часто сам робить оцінку своїх ідей. Тривалість сеансу не повинна перевищувати 3-10 хв. Усі ідеї, які виникли, обов'язково фіксуються на папері. До їх оцінювання автору слід приступити не відразу, а через деякий час, наприклад, через тиждень.
Для успішного застосування індивідуального мозкового штурму необхідно навчитися задавати самому собі питання з можливими альтернативними відповідями.
6. Мозковий штурм на дошці
У спеціальному приміщенні, де проводять ділову нараду, необхідно повісити на стіну спеціальну дошку, щоб співробітники розміщували на ній листки із записами тих творчих ідей, які прийдуть їм на думку протягом робочого дня. Цю дошку слід повісити на самому видному місці. У центрі її повинна бути написана великими різнобарвними літерами проблема, яка вимагає вирішення.
7. Мозковий штурм в стилі «соло»
Цією технологією можна користуватися як при колективній роботі, так і індивідуально. Якщо хтось із учасників хоче скористатися технікою мозкової атаки самостійно, то краще створити для своїх ідей спеціальну картотеку. Занесення в картотеку заслуговують абсолютно всі ідеї - вдалі, не дуже вдалі, або й ті, що зовсім здаються абсурдними чи порожніми. Потім необхідно розсортувати всі свої ідеї, щось додати, поліпшити і підвести підсумки, вибравши ті думки, які будуть оптимально сприяти досягненню поставленої мети, вирішенню проблеми.
8. Візуальний мозковий штурм
Як правило, ідеї з'являються швидко, одна за одною, і замальовка, зроблена в момент народження ідеї, дозволить не тільки зафіксувати вдалу думку, але й не втратити темп у процесі міркування.
Основні принципи візуальної мозкової атаки:
·         Швидкість і гнучкість мислення
·         Відсутність передчасної критики
·         Швидка реакція
9. Мозковий штурм по-японськи
Існує також японська (кільцева) система прийняття рішень - «кінгісё», суть якої полягає в тому, що на розгляд готується проект нововведення. Він передається для обговорення учасниками за списком, складеним ведучим. Кожен повинен розглянути запропоноване рішення і дати свої зауваження в письмовому вигляді. Після цього проводиться нарада. Як правило, запрошуються ті учасники, чия думка не зовсім зрозуміла ведучому. Учасники обирають своє рішення відповідно до індивідуальних переваг. І якщо вони не збігаються, то виникає вектор переваг, який визначають за допомогою одного з таких принципів:
а) більшості голосів - вибирається рішення, що має найбільше число прихильників;
б) диктатора - за основу береться думка однієї особи (цей принцип характерний для військових організацій, а так само для прийняття рішень в надзвичайних обставинах)
в) принцип Курно використовується в тому випадку, коли коаліцій немає, тобто пропонується число рішень, рівне числу учасників.
г) принцип Пярето використовується при прийнятті рішень, коли всі експерти утворюють єдине ціле, одну коаліцію.
д) принцип Еджворта використовується в тому випадку, якщо група складається з декількох коаліцій, кожній з яких невигідно відміняти своє рішення.
З вище перерахованого можна зробити висновок, що застосування в різних ситуаціях певних видів мозкового штурму сприяє прийняттю найбільш ефективних управлінських рішень, особливо при розгляді нестандартних, творчих завдань.
10.Письмовий мозковий штурм.
Використовується, насамперед, при географічній роз'єднаності учасників.Недоліки - відсутність ефекту співробітництва, тривалість процесу.
11.Метод прямого мозкового штурму.
На відміну від класичного методу мозкового штурму, процес формулювання проблеми (цілей, обмежень і т.д.) проходить також за допомогою методу мозкового штурму, причому з тим же самим складом учасників.
12. Метод масового «мозкового штурму»
Розроблений в США в 70-і роки В. Филлипсом; кілька груп вирішують одну творчу задачу (паралельне проведення кількох мозкових атак).
13.Метод подвійного (парного) мозкового штурму.
Введення критики ідей. Етапи: прямий мозковий штурм, обговорення, продовження висування ідей.
14.Метод мозкового штурму з оцінкою ідей
Це об'єднання подвійного, індивідуального та зворотного методів. Використовується для вирішення надстрокових проблем. Високі вимоги до учасників: кваліфікація, зібраність, вміння брати участь у методі мозкового штурму. Етапи: генерація ідей, ознайомлення всіх учасників з варіантами ідей, коментарями, самостійна оцінка варіантів, вибір декількох (3-5) кращих варіантів із зазначенням їх переваг і недоліків, обговорення з міні-штурмами, звуження списку кращих варіантів з уточненням переваг і недоліків, індивідуальні презентації кращих варіантів і їх колективне ранжування. Недоліки: навантажування, конфліктність. Переваги: зняття ефекту «єдиного мозку», можливість організувати конструктивну критику.
15.Метод корабельної ради.
Висловлювання проводяться у відповідності з ієрархією. Недоліки: при виникненні ідеї після своєї черги її не можна висловити.
16.Метод конференції ідей.
Рішення про застосування методу приймають з урахуванням двох складових: класу завдання і наявності фахівців, навчених методам пошуку.
17.Подвійна пряма мозкова атака.
Після проведення прямої мозкової атаки через 2-3 дні проводять ще одну.
18. Метод зворотної мозкової атаки, запропонований в 60-і роки в США фірмою «Дженерал Електрик»; поєднує в собі дві «мозкові атаки» колективу генераторів ідей: перша - для вільного виявлення недоліків досліджуваного об'єкта і друга - для пошуку нових ідей та усунення виявлених недоліків. Такий поділ колективного "мозкового штурму" підвищує його цілеспрямованість і додає пошуку більш конкретний характер
19. Зворотна й пряма мозкові атаки.
Спочатку проводять зворотну, через 2-3 дні пряму (або навпаки) [23].
 
ПЕРЕВАГИ
 
·         Легкість і простота методу
·         Найбільш ефективний для вирішення організаційних, соціальних і нескладних технічних завдань
·         Забезпечення рівноправності кожного члена групи мозкового штурму в обговоренні проблеми і висуненні ідей
·         Однакова продуктивність на будь-якій стадії процесу прийняття рішення
·         Можливість фіксації і постійного запису всіх висунутих ідей
·         Сприятливі умови для виникнення ланцюгової реакції ідей.
 
НЕДОЛІКИ
 
·         Неможливо застосувати для вирішення складних і комплексних проблем
·         Відсутність чітких критеріїв пошуку правильного рішення
·         Слабокерований хід генерації ідей
·         Можливість домінування одного або двох лідерів - найбільш активних учасників групи
·         Ймовірність "зациклення" на однотипній ідеї
·         Необхідність певного рівня компетентності та наявності представників різних спеціальностей у складі однієї групи,
·         Обмеженість часу проведення [21].
 
ОРГАНІЗАЦІЯ
 
1. Визначення мети та оголошення її всім учасникам. Якщо проблема, яку необхідно розв’язати, досить об'ємна, слід розділити її на кілька дрібних завдань. При неможливості це зробити, краще зробити висновок, що метод мозкового штурму неприйнятний в даній ситуації.
2. Правильне формування групи генераторів ідей - основна роль ведучого в організації процесу. При цьому потрібно враховувати, щоб кількість учасників не перевищувала 10 осіб. Крім того, вони повинні мати приблизно однаковий соціальний статус. Необхідно обмежувати кількість людей, компетентних в питані, яке планують обговорити. Для того, щоб всі учасники відчували себе вільно і невимушено потрібно створити розслаблену атмосферу. Зручні сидіння розставити краще по колу, стіл ставити не обов'язково. При цьому необхідно поставити кілька дошок для того, щоб була можливість записувати або ілюструвати ідеї. Крім того, у групі слід призначити спостерігачів, які будуть записувати всі висловлювання учасників і стежити за їх реакцією.
3. Сама процедура мозкового штурму є третім етапом. Починається вона зі вступу, який має займати не більше 15 хвилин. Ведучий розповідає декілька слів про метод брейнсторминга, пояснює правила, вказує основні тези проблеми і записує їх на дошці. Далі йде безпосереднє обговорення, в процесі якого всі учасники генерують ідеї. Якщо процес зупиняється, то ведучому потрібно дати всім поміркувати кілька хвилин або роздати список питань, які будуть стимулювати креативне мислення. Потім оцінюють усі згенеровані ідеї та класифікують їх. Критерії оцінки учасники приймають самі і розташовують у порядку зменшення їх важливості. Після цього кожен генератор пояснює суть своєї ідеї, тим самим поясняючи деталі колегам. Слід пам'ятати, що ідея вимагає максимуму уваги від всіх учасників. Уявіть собі, що це єдине існуюче рішення. Це допоможе знайти раціональне зерно в запропонованому варіанті досягнення мети. На цій стадії мозкового штурму критика вже вітається, але виключно конструктивна. Якщо у вас є достатньо часу, намагайтеся детально розглянути кожну ідею. Потім слід згрупувати їх усі, а можливо і об'єднати деякі з них для того, щоб вийшло геніальне оптимальне рішення задачі.
4. Наступний крок - вибір групи ідей, які максимально задовольняють вирішення проблеми. Тут мова вже повинна йти про можливості втілення тих чи інших варіантів у життя. Слід пам'ятати, що етап прийняття або неприйняття ідей - найбільш важливий, оскільки тут вирішується, чи був брейнсторминг ефективним, або ж всі ідеї «йдуть у корзину». У процесі обговорення може бути дано поштовх дійсно геніальним задумам [163].
 
РЕЗУЛЬТАТ
 
Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання: стимулювання творчої активності учнів; зв'язок теоретичних знань з практикою; активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів; формування в учнів думки і ставлення; формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на вирішенні актуального завдання; формування життєвих і професійних навичок; встановлення впливу між студентами, навчання роботі в команді, прояву терпимості до будь-якої точки зору. [16]
ВИСНОВОК
 
У даний час мозковий штурм продовжує залишатися одним із найбільш використовуваних і ефективних методів створення різноманітних ідей, потужним інструментом творчого вирішення проблем і прийняття управлінських рішень.
Технології мозкового штурму мають велике значення, тому корисні не тільки для колективного вирішення проблем на діловій нараді, розвитку творчого потенціалу його учасників, підвищення вартості ресурсів компанії, але також для розвитку смислової, комунікативної та емоційної компетентності керівників і фахівців, формують у них ефективні навички говоріння і слухання.
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1.         Панфилова А.П. Мозговые штурмы в коллективном принятии решений, - Спб, 2012. – 320 с.
2.         Голубков Е.П. Какое принять решение? Москва «Экономика», 1990. – 189 с.
3.         Вербин С. Наука принятия решений. - СПб.: Питер, 2002.-160 с.
Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Регуляция творческой деятельности - Воронеж: Изд-во Ворон. ун-та , 1986. - 211с.